( сучасне обладнання планується ввести в експлуатацію через 3-4 місяці)

watch

Президент України взяв участь у відкритті реконструйованого радіологічного корпусу Київського обласного онкодиспансеру.

Президент України Віктор Янукович взяв участь у відкритті радіологічного корпусу Київського обласного онкологічного диспансеру. Вітаючи колектив закладу з цією подією, Президент наголосив, що добре усвідомлює важливість відкриття нових сучасних медичних закладів у нашій країні. “Для людей – це надія на те, що можна зробити ранню діагностику, виявити захворювання і жити – просто жити на цій землі, бути здоровими і радіти від цього”, – сказав Глава держави.

Президент України перерізав символічну стрічку перед входом до реконструйованого корпусу та оглянув його приміщення. Під час спілкування з колективом закладу Віктор Янукович поцікавився умовами праці медичного персоналу та запевнив, що влада продовжить підтримувати нововідкрите відділення. “Такі лікарні нам потрібні”, – підкреслив Глава держави. .

Реконструкція радіологічного корпусу Київського обласного онкологічного диспансеру профінансована на суму 34,57 млн. грн. У радіологічному корпусі функціонуватимуть три відділення: променевої терапії, радіонуклідної діагностики та патогістологічна лабораторія.

На виконання доручення Президента України у Державному бюджеті на поточний рік передбачено 80 млн. грн. для введення радіологічного відділення диспансеру в експлуатацію та вирішення питання оснащення його медичним обладнанням. Фактично профінансовано 60 млн. грн.

За рахунок бюджетних коштів, виділених за дорученням Президента України, для відділення променевої терапії онкодиспансеру придбано сучасне діагностичне устаткування:

- лінійний прискорювач з системою планування

- комп’ютерний томограф із функцією симуляції

- апарат для внутрішньо-порожнинної брахі-терапії

До кінця 2012 року планується завершити реконструкцію  та оснащення  найновітнішим обладнанням  радіологічного корпусу, що наблизить  радіологічну службу диспансеру до європейського рівня.

Урочисте відкриття реконструйованного радіологічного  корпусу КООД

Керівник обласного управління здоров”я Ременнік О.І. розповідає Президенту України про сучасне обладнання радіологічного корпусу ( лінійний прискорювач).

2. Протягом 3-х днів приймати  Мезім форте по 2 таблетки 3 рази на добу під час їжі( або пангрол 10000 по 2 таблетки 3 рази на добу )

На обстеження прийти натщесерце з рушником, амбулаторною карткою

Киевский областной онкологический диспансер

1.      Организация онкологической службы на Украине

В Украине существует единая система организации онкологической службы, которая имеет республиканские, областные и периферические подразделения.

Все онкологические учреждения страны объединены в

единую систему Национального института рака  с подчинением  Министерству здравоохранения Украины.

Продолжительность жизни больных, лечившихся в онкологических больницах в 2,0 – 2,5 раза больше, чем в общей больничной сети.

2.      Влияние Чернобыльской аварии на рост онкологической заболеваемости на Украине

     Как отразилась Чернобыльская катастрофа на  онкологической заболеваемости?

Пока будет существовать атомная энергетика и атомная промышленность, оценка последствий радиационного воздействия на людей всегда будет оставаться актуальной проблемой.

                                                                                   Врач хирург-онколог    Кречковский А.В.  

Полная версия                              kiprr

Національна Медична Академія Післядипломної Освіти ім..П.Л.Шупика

КЗ КОР «Київський обласний онкологічний диспансер»

Дружиніна Н.О., Гладка Л.Ю., Гладкий О.В.

Вступ. Протягом останніх десятиліть,  внаслідок погіршення екологічної ситуації, яка спричинена бурхливим розвитком технічного прогресу, значно погіршився загальний стан здоров´я жінок України. Відбулися порушення гормонального фону жіночого організму. Збільшилась частота захворювань молочних залоз, зокрема  мастопатій, які  у 28-36 % випадків можуть поєднуватися з утворенням кіст молочних залоз.

На сучасному етапі,  одним із провідних аспектів  доказової медицини є естетична складова лікувального процесу. Це проявляється у поширенні малоінвазивних втручань під час лікування.

Останнім часом велика увага приділяється діагностично-лікувальним пункціям поверхнево розташованих утворень під ультразвуковим контролем. Сучасним методом вибору при діагностиці та лікуванні кіст молочних залоз є тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія під ультразвуковим контролем (ТАПБ).

Мета. Дослідити ефективність та результати проведення лікувально-діагностичних пункцій кіст молочних залоз із проведенням склеротерапії та подальшим медикаментозним лікуванням.

Матеріали та методи. Протягом 2006-2008 років в КООД було проведено 4562 ультразвукових досліджень молочних залоз, за результатами яких у 589 пацієнток (12,9%) були виявлені порожнинні утворення в тканині молочної залози. Цим пацієнткам було проведено ТАПБ молочних залоз під ультразвуковим контролем. Технічно можливим є проведення пункційної біопсії кіст молочних залоз розміром від 3-4 мм.  Отриманий матеріал було відправлено на цитологічне дослідження.

Обговорення та результати. Кісти молочної залози є одним із проявів дифузної або фіброзно-кістозної мастопатії. В деяких випадках кісти можуть досягати значних розмірів та мати характерні клінічні симптоми.

Формування кіст молочних залоз відбувається за ретенційним типом, внаслідок закорковування та відшнуровування від вивідних протоків. Кіста являє собою капсульоване округле утворення з чіткими межами. Частіше зустрічаються однокамерні утворення. За умови тривалого існування кісти кількість камер може збільшуватись, досягаючи 4-6 см в діаметрі. Внутрішні стінки таких утворень можуть містити пристінкові клітинні маси як доброякісного, так і злоякісного походження.

Пацієнтки скаржаться на наявність утворення в молочній залозі, що поступово збільшується у розмірах. Іноді має місце незначний больовий синдром. Пальпаторно виявляються зміни в молочній залозі, що характерні для мастопатії, а також різного розміру утворення округлої форми, з рівною поверхнею, практично безболісні. Зазвичай кіста має щільноеластичну консистенцію.

Ультразвукова діагностика таких утворень, як правило, нескладна. Кіста має вигляд округлого ехонегативного утворення з чіткою капсулою та наявністю дорзального підсилення. Крім того, під час УЗД можливо візуалізувати стан внутрішньої поверхні стінки кісти, виявити пристінкові папіломатозні маси та зробити припущення про їх характер. Візуалізація цих утворень є показанням для проведення тонкоголкової аспіраційної біопсії під ультразвуковим контролем.

Після проведення ТАПБ під ультразвуковим контролем отриманий аспірат (вміст порожнини кісти) підлягає мікроскопії та дослідженню клітинних елементів. У випадках простих кіст аспірат не містить клітин. Якщо під час мікроскопії аспірата візуалізується велика кількість епітеліальних клітин та має місце клітинна атипія, то можна висловити припущення про про наявність пухлинного процесу в порожнині кісти (2-5 %). Якщо аспірат має вигляд «шоколадної» бурого кольору рідини, то це зазвичай свідчить про наявність внутрішньопротокової папіломи або карциноми молочної залози (1-3 %). Крім того, цитологічне дослідження аспіратів дає інформацію про наявність чи відсутність запального процесу в порожнині кісти.

За наявності проліферації епітелію без чітких ознак малігнізації, наявності в порожнині утворення внутрішньопротокової папіломи, рецидивуючої кісти молочної залози після проведення пункційного лікування та виявлення кісти при наявності в анамнезі раку молочної залози показане проведення секторальної резекції з проведенням експрес-гістологічного дослідження видаленої тканини.

Консервативне лікування кісти молочної залози полягає в проведенні тонкоголкової пункції кісти під ультразвуковим контролем, аспірації вмісту та проведення склеротерапії (введення в порожнину кісти різноманітних речовин, що викликають облітерацію її порожнини).  Цей вид лікування показаний пацієнткам з наявністю простих кіст молочної залози, однокамерних та без ознак розростання епітелію в порожнині кісти. Після проведення аспірації та склеротерапії показане проведення динамічного спостереження з обов’язковим ультразвуковим контролем.

Оперативне лікування кісти молочної залози полягає в проведенні секторальної резекції з обов’язковим гістологічним дослідженням.

Протягом 2006-2008 років в КООД 589 пацієнткам, у яких були виявлені порожнинні утворення в тканині молочної залози, було проведено пункції цих утворень із подальшим призначенням медикаментозного лікування. 216 пацієнток (36,7%) мали множинні кісти молочних залоз. Після аспірації вмісту кісти в її порожнину вводилися склерозуючі препарати з метою її облітерації. У 94 випадках (16%) за наявності  кіст великих розмірів (більше 25мм в діаметрі) проводилося  декілька експозицій порожнини кісти склерозуючими  препаратами з інтервалом 7-10 днів.

Під час цитологічного дослідження вмісту кіст молочних залоз у 306 випадках  (51,9%) досліджуваний матеріал не містив клітинних елементів. У 147 випадках (25%) в досліджуваному матеріалі визначалися поодинокі клітинні елементи. У 71 випадку  (12,1%) цитологічне дослідження виявило наявність у препараті молозивних тілець та лейкоцитів, що свідчило про наявність запального процесу в кісті.  У 65 випадках (11 %) у пунктаті  містилися клітини з наявністю вираженого клітинного поліморфізму; в цих випадках пацієнтки направлялися на консультацію до хірурга-мамолога для вирішення питання про оперативне лікування.

Всі пацієнтки проходили контрольні ультразвукові дослідження через 7 днів, через 30 днів після пункції, а далі – проводився плановий контроль стану молочних залоз кожні 3 місяці. В жодному з випадків не було відмічено рецидивів утворення кіст молочних залоз. Отже, ТАПБ є ефективним, малоінвазивним, естетичним способом діагностики і лікування кіст молочних залоз.  

Висновки:

1)            ТАПБ є простим, мінімально травматичним, естетичним та доступним методом діагностики і малоінвазивного лікування кіст молочних залоз.

2)            Цитологічне дослідження пунктату дає інформацію про перебіг процесів, що відбуваються в порожнині кісти, та дозволяє обрати оптимальну лікувальну тактику.

3)            Проведення склеротерапії кіст молочних залоз із подальшим призначенням медикаментозної терапії є ефективним методом попередження рецидивів кіст молочних залоз.

4)            Взаємодія лікарів хірургічного та діагностичного профілю у лікування кіст молочних залоз сприяє досягненню  ефективного результату.

Література:

1)      Аетягин В.П., Лактионов К.П., Высоцкая И.В. Рак молочной железы.- М.: 1996.

2)      Аксель Е.М., Двойрин В.В., Трапезников Н.Н. Заболеваемость и смертность от злокачественных новообразований населения России и некоторых других стран СНГ в 1992 г. – М.: 1994.

3)      Двойрин В.В., Аксель Е.М., Трапезников Н.Н., Заболеваемость злокачественными новообразованиями и смертность от них населения стран СНГ в 1995 г. – ОНЦ РАМН. – М.:1996.

4)      Рентгенодиагностика заболеваний молочной железы // под ред. А.С.Павлова. – М.: Медицина, 1993.

5)      Шевченко Е.П. Рентгеновская и ультразвуковая диагностика непальпируемых образований молочной железы. Автореф. дис. канд. мед. наук. – 1997.

6)      Hajek P.C. Lymph Nodes of Neck: Evaluation with US. Radiology, 1986,158,3:739-742.

7)      Scott L. УЗИ и биопсия молочных желез: Тез. докл. на семинаре «Новые аспекты УЗД» Медата АБ, АТЛ 28-29 сентября 1993г., Москва.

 кафедра радиологии КМАПО
 Киевский областной онкологический диспансер

 Гладка Л.Ю., Дружиніна Н.О., Борульова В.В.

Ще в 1911 р. F. Fulleborn виказав припущення про можливість паразитування в людини невластивих їй видів гельмінтів. В 1952 р. P. Beaver назвав феномен міграції личинок гельмінтів тварин у людини “ larva migrans”    ( мігруючі личинки ) і затвердив цей термін, як діагностичну одиницю.

Дірофіляріозом хворіють собаки, коти, дикі хижаки та іноді людина. Збудники захворювання – нематоди роду Filariidae: Dirofilaria immitis, Dirofilaria repens та інші. Дірофілярії мають ниткоподібне тіло довжиною 25-30 см. Личинки мають довжину 0,22-0,29 мм та діаметр, що дорівнює діаметру еритроцита.  Зазвичай дірофілярії паразитують у підшкірній сполучній тканині собак. Людина є випадковим хазяїном, в організмі якого гельмінт не досягає статевої зрілості та неспроможний до розмноження.

Дірофілярії є біогельмінтами. Проміжний хазяїн – комар. Самиці дірофілярій народжують личинки (мікрофілярії, личинки першої стадії) безпосередньо у кров, звідки личинки потрапляють до травної системи  комарів під час укусу. Строк розвитку личинки в комарі до інвазивної третьої стадії – біля 17 днів

Ураження собак та інших тварин, а також людини, відбувається під час живлення комарів  кров´ю. В цей час інвазивні личинки проникають з хоботка комахи до крові дефінітивного хазяїна. Протягом 3-х місяців личинки розвиваються в підшкірній жировій та сполучній тканині, двічі линяють та перетворюються на личинки п´ятої стадії, які в тварин, що є властивими хазяєвами через кровоносну систему мігрують в серце та легеневу артерію, де ще через 3 місяці стають статево зрілими. Життєвий цикл дірофілярій продовжується 7-8 місяців. Одна самиця дірофілярій за добу народжує до 30 тис. личинок. В організмі тварини паразити живуть (по різним даним) від 4-5 місяців до 2-х років. Мікрофілярії циркулюють в крові  дефінітивного хазяїна до 3-х років.

Людина заражається дірофіляріозом випадково під час укусу інфікованого комара. В місці укусу формується поодинока кіста з паразитом. Мігруючи в організмі людини, личинки пошкоджують тканини, залишаючи геморагії, некрози, запальні зміни. Для філяріозів характерний довгий інкубаційний період, повільний та хронічний перебіг хвороби. В залежності від переваги симптомів виділяють шкірну, вісцеральну, очну форми хвороби.

Патогенез дірофіляріозу є складним і складається з декількох чинників, що обумовлені комплексною взаємодією співчленів системи “паразит-хазяїн”. Гістоморфологічно дірофіляріоз являє собою вогнищевий гранульоматоз, як прояв алергічної реакції уповільненого типу. Формування імунної відповіді – головної захисної реакції організму – є найважливішим механізмом гельмінтозів взагалі, і зокрема дірофіляріозу.

              Філяріоз людини характеризується такими особливостями:

-         людина для збудника – не властивий хазяїн;

-    збудники в організмі людини не досягають статевої зрілості;

-         симптомокомплекс обумовлений міграцією личинки або дорослого гельмінта в шкірі або внутрішніх органах;

-         при гістологічному дослідженні філяріоз має вигляд гранульоматозного запалення..

У хворих, що звертаються за амбулаторною допомогою з приводу локальних підшкірних ущільнень різної локалізації в останні роки періодично фіксуються випадки дірофіляріозу. Найбільш цікавим з діагностичної точки зору є дірофіляріоз молочних залоз.

Хворі скаржаться на ущільнення в молочній залозі, які вони виявляють самостійно протягом 3-4 тижнів. Об¢єктивно: підшкірно, але в тканині молочної залози, пальпується утворення щільної консистенції діаметром 10-20 мм. В деяких випадках можна зафіксувати наявність рухливості всередині утворення, а в поодиноких випадках – зникнення утворення в місці пальпації з наступним знаходженням його в іншій ділянці підшкірної клітковини.

Ультразвукова картина утворень характеризується такими ознаками:

при натисканні перетворювачем – феномен “сковзання “;

утворення розташовуються на межі премаммарного простору та передньої поверхні молочної залози;

утворення мають розміри до 20 мм, з чіткими рівними контурами, з гіперехогенною капсулою, структурно неоднорідні з гіперехогенними лінійними включеннями, розташованими паралельно по дві;

може бути виявлена активна рухливість лінійних включень;

зображення не характерне для злоякісного утворення молочної залози і не зовсім характерне для фіброаденоми.

Після оперативного втручання при дослідженні макропрепарату виявляється кістоподібне утворення з вмістом у вигляді кетгутоподібної тонкої нитки.

Враховуючи вищевикладене, треба зазначити, що ультразвукова діагностика є важливим методом виявлення паразитарних кіст молочної залози, особливо під час диференціальної діагностики пухлинних та непухлинних захворювань.  Це в багатьох випадках дозволяє обрати найбільш раціональний метод оперативного втручання і провести органозберігаючу операцію, що сприяє збереженню фізичного та психічного здоров´я жінки. Дірофіляріоз є одним з небагатьох випадків, при якому категорично протипоказані будь які  інтервенційні методи втручання .

 кафедра радиологии КМАПО
 Киевский областной онкологический диспансер

Гладка Л.Ю., Кречковский А.В., Гладкий А.В.

                                                               feodosia

         НМАПО кафедра лучевой диагностики

 Киевский областной онкологический диспансер

 Гладка Л.Ю., Кречковский А.В., Гладкий А.В.,

 Дружинина Н.А.

        Поскольку постнекротическая  киста   поджелудочной железы составляет  82,7 – 92,6%  от общего  числа всех ее кистозных поражений, задачей клиницистов является дифференцирование псевдокисты и опухолевых кист, разработка  и применение щадящих методов лечения.

Интервенционный ультразвук (пункции под контролем УЗИ) в диагностике и лечении кист поджелудочной железы является альтернативой травматичному хирургическому вмешательству либо применяется как этап предоперационной подготовки. Для наружного чрезкожного дренирования псевдокист поджелудочной железы толщина стенки кисты не имеет большого значения, данная методика может применяться на любом этапе формирования псевдокисты, независимо от тяжести состояния больного.

Интервенционный ультразвук в  лечении (диагностике) кист                          поджелудочной железы

 

      -      высоко информативен в диагностике 

             опухолевых  поджелудочной железы

      -      эффективный метод лечения 

             псевдокист поджелудочной железы

      –    не требует анестезиологического        сопровождения

      -      обеспечивает высокое качество жизни     пациентов 

      -      снижает послеоперационные    осложнения и  летальность

      -      уменьшают длительность  пребывания    пациентов в стационаре

intervencionniy-ultrazvuk-v-pancreatologii.ppt

Корпоративная группа острых детских

  лейкемий Украины

Республиканский центр детской онкогематологии и трансплантации костного мозга

Киевский областной онкологический диспансер

   Ренке Андрей Леонидович
 

renke2003.ppt

            Гладкий О.В., Гладка Л.Ю., Кречковський О.В., Дружиніна Н.О.

Кафедра радіології НМАПО ім.. П.Л.Шупика,

Київський обласний онкологічний диспансер, відділення інтервенційної радіології ЦМКЛ.

 Резюме. Проаналізовано результати комбiнованої  внутрiшньопухлинної  хiмiотерапiї  37 пацiєнтів з метастатичним ураженням печiнки. Всiм пацiєнтам проводилась  попередня алкоголiзацiя метастатичних вузлiв з наступним введенням хiмiотерапевтичних препаратiв та призначався прийом перорального фторпiримiдину "Фторафур". Комбiнована внутрiшньопухлинна xiмioтерапiя з попередньою алкоголізацією під контролем УЗД - безпечний, ефективний та низько токсичний метод лiкування метастатичного раку печiнки, що дозволяє амбулаторно проводити "адресну" хiмiотерапiю навiть ослабленим хворим в повному обсязі.                                                                                                              

Ключовi слова: метастатичний рак печiнки, комбінована внутрiшньопухлинна хіміотерапія з попередньою алкоголізацією, Фторафур.

Комбинированная внутриопухолевая химиотерапия метастатического рака печени.  

              Гладкий А.В., Гладкая Л.Ю., Кречковский А.В. Дружинина Н.А.

Киевский областной онкологический диспансер,                Кафедра радиологии НМАПО им. П.Л. Шупика  Резюме. Проанализированы результаты комбинированной внутриопухолевой химиотерапии 37 пациентам с метастатическим поражением печени. Всем пациентам проводилась предварительная алкоголизация метастатических узлов с последующим внутриопухолевым введеним химиотерапевтических препаратов, и назначался прием перорального фторпиримидина "Фторафур". Комбинированная внутриопухолевая этанолохимиотерапия под контролем УЗИ - безопасный, эффективный и низкотоксичный метод лечения метастатического рака печени, позволяющий амбулаторно проводить "адресную" химиотерапию даже ослабленным больным.                                                                                  Ключевые слова:  метастатический рак печени, комбинированная внутриопухолевая химиотерапия  с предварительной алкоголизацией, чрезкожное пункционное введение этанола, пункции под контролем ультразвука, Фторафур.

kombinovana-vnutrishnopuhlinna-himioterapiya-puhlin-pechinki.doc